Весняний Львів :)

Ця емоційна поїздочка вихідного дня була запланована ще за тиждень до цього погодного явища, і коли я почув прогноз і розмови про те що Львів замело, надзвичайная ситуація, місто паралізоване, и.т.д. я відразу підбадьорився запланованой поїздкою, я жодного разу не бачив у Львові стільки снігу

Загалом добиралися ми туди потягом, і як виявилося це була хороша ідея, тому як дістатися туди було більше ні чим. Місто дійсно було не готове до такого повороту подій, буквально за день до цього усі вулиці були сухі і чисті, люди вже готувалися до весни, багато автолюбителів вже встигли перевзути своїм машини на літню гуму, і тут на тобі, приїхали, зима яку місцеві жителі не бачили в найсуворіші місяці зими.

Але нас це абсолютно ніяк не бентежило, ми заздалегідь підготувалися, тепло одягнулися, приїхали на вокзал з самого ранку, і почали прогулянку по місту, вирішено було це робити пішки, тому як часу було до вечірнього потягу достатньо, та і варіантів з міським транспортом особливо ніяких не передбачалося, практично увесь міський транспорт стояв на місці, а таксисти які були в змозі пересуватися були на розхапання.

Київ нас відправляв зазвичай, нічого цікавого, усі ті ж бомжі на вокзалі, той самий перон, верхні полиці купе, духота, 7 годин їзди і ми у Львові.

Приїхали у Львів нібито в Сибір, зовсім інші пейзажі за вікном, як те не звичне, звичайне Львів не з цим асоціюється

Ось не зрозумію хто здогадався поставити таку сучасну зупинку чи ларьок у стилі (ios) поряд з такою історичною спорудою, страшний дисонанс

Дуже цікаве явище довелося спостерігати практично упродовж усього дня, з жд вокзалу на змагання добиралися велосипедисти і не прості а “фіксери” на якісь там трек, і вони мабудь були не в курсі що це буде не простий шлях.

Ланцюги протиковзання були розпродані напевно за один день, тому як достатня кількість автомобілів була ними обладнані

а ті хто все-таки не встиг цього зробити, нікуди не збиралися їхати

тим часом велосипедисти не здавалися не дивлячись ні на що

Балкони, що обмерзли, засніжені вулиці, заметені парки, усе це звалилось зненацька

Дуже символічно виглядала пляшка Львівського пива біля під’їзду одного з Львівських двориків, до речі навіть повна

Комунальні служби працювали можливо і не дуже оперативно, зате сміття прибирали цього дня у багатьох районах

Відчайдушні хлопці на фіксах боролися з капризами природи, і замість того щоб кататися по Весняному Львову їм довелося тягнути велосипеди поряд з собою, благо усі фікси досить легкі.

Зате комунальникам були до одного мисця усі змагання і вони гребли сніг в усі лопати, і на прохання сфотографувати тіточку коммунальщицю, мене ледве не послали ПНХ ну нічого я розумію, багато снігу, усе таке. ))

Так було незвично дивитися на цей парк в якому ми знімали LoveStory влітку, я навіть не впізнав спочатку це місце.

Не міг пройти повз знайомі словосполучення

центральну площу розгрібали для якихось гулянь присвячених масляниці

А далі нас зачепив місцевий гід, і вирішив поводити нас, за невелику платню, по Старому Львову показати та розповісти щось цікаве, ми сильно не чинили опір, тим більше що у Львові я ніколи небув на екскурсіях, увесь час на зйомках та на зйомках, николі навіть обліччям потрусити

Чудові крамнички, в чудовому снігу і усе це насипало за одну добу

Люди допомагають один одному, а що робити

Таких краєвидів із закиданими снігом машинами просто безліч, і біля самих самих я не міг не зупинитися, чоловіки чи засипали мерин чи розкопували я так і не зрозумів

обожнюю ці підворіття

Ну і звичайно ж екскурсія закінчилася в шоколадному музеї або як він там називається, продуманий гід відразу дає на касі свою накопичувальну дисконтну картку і уся група проходить через неї, чювак збирає бали а без шоколаду там мало хто виходить, але по правді кажучи ціни там не зовсім демократичні.

Спочатку я подумав що весілля взимку у Львові не гуляють і не знімають, судячи з цього покинутого снігом лімузина

Але потім все стало на свої місця, все нормально, весілля проходять

Далі довелося здолати по правді кажучи не самий легкий шлях, сходинки які ніхто і не планував чистити.

але всередині все досить таки чисто

І ось я дістався до найцікавішої фотографії мого фотозвіту, мені дружина хвилини 2 говорила, показувала, пояснювала, пальцем показувала дивись, ти що не бачиш машину??? я кажу ніі ))) і тільки придивившись я її таки знайшов, у файно чувак припаркувався, все зробив правильно

Далі дорога на Високий Замок, якого я так і не побачив

В результаті заперлися на Високу Гору біля підніжжя якої нам пропонували “потримати орлів” а піднявшись на верх сильно дуло, але вид був звідти симпатичний

Панораму у рамках цього блогу важко розгледіти (

Обожнюю ці пласкі будиночки, завжди мріяв там побувати але доки не доводилося.

Далі ми вже досить находилися і налазилися по місту, вирішили себе добити похідом в музей пива, ледве знайшли його і краще б і не шукали

Нічого цікавого ми для себе звідти не винесли, тітка гід підхмелена розповідала всілякі історії, місцями правдиві місцями придумані нальоту, чомусь постійно у своїх оповіданнях наїжджала на чоловічу половину, все жартувала та примовляла які усі чоловіки перетакі, взагалом даремно згаяли час, стерли даремно ноги. Звідти ми вже добиралися на таксі, тому що сили наші на цьому вичерпалися. (

Далі було перекусування в одному з ресторанчиків Львова, невеликий відпочинок і шлях дорога назад на ЖД Вокзал.

По дорозі на вокзал мене чекав приємний напис, який мене підбадьорив, я знайшов в ньому щось знайоме, щось про себе

І ось він наш довгоочікуваний ЖД Вокзал, відправна точка додому, після другої половини дня ми так довго чекали цього моменту, зайти у вагон і лягти спати, ніякого чаю, нічого, просто відпочити хоч трохи і додому. За цілий день з 7 ранку до 22 вечора ми намотали близько 16 км пішки, з деякими речами на плечах, були перерви, обіди, перекусування, але це реально важко, було б більше часу можна було б зняти готель і там відпочивати періодично і брати Львів не за один день.