Маленька тендітна дівчинка Аня записалася до мене на фотосесію, попередньо сказавши що хоче чогось не стандартного, трешового, мене скажу навіть трохи це здивувало, я ніяк не уявляв її в даному образі
Локацію обумовили заздалегідь, я сказав що є можливість провести фотосесію на покинутому кораблі на березі Дніпра, Аня відразу зраділа і погодилася. Містечко звичайно було моторошне як для такої дівчинки, але Аня сказала що нічого не боїться, і готова на все, заради гарного результату) Але пару цікавих моментів таки було.
Одного разу щось скрипнуло в каюті, де Аня переодягалася, вона скрикнула, запитала поруч ми чи ні, ми витримали паузу і сказали що все гаразд ми тут)) І ще один момент коли злякалася не тільки Аня, а скажімо так прямо мій асистент і я теж збадьорилися не слабо) На кораблі свідомо нікого не було, ми про це знали, і особливо не парилися з цього приводу. В якийсь момент утворилася невелика пауза у знімальному процесі, не пам’ятаю чи-то картку міняли чи-то батарейки, в кінці коридору почалися доноситися якісь кроки, вже вечоріло і освітлення як такого на кораблі не було (пару лампочок і все) кроки наближалися в нашу сторону, але нікого видно не було, і тут в останній момент виходить якийсь мужик із за повороту, раптово так (чи-то охоронець, чи-то працівник) не знаю хто більше в той момент злякався, але Аня своїм криком злякала не тільки мужика, але й нас пересмикнуло нехило. Після такого приходу адреналіну в кров ми перемістилися на самий верх, на третю палубу, і там нас вже ніщо не турбувало, крім того що провалюється іржава підлога))
В цілому фотосесія пройшла чудово, емоційно) і картинки на виході вийшли теж гідні! Спасибо Ані за мужність, і за те що не побоялася поїхати ввечері з не знайомими хлопцями в темний ліс, на покинутий корабель, спасибі тобі Аня за довіру до фотографа Валентина Христича ;)